Тел.: (044) 452 24 03, (067) 327 30 15 (д/с), (067) 403 56 63 (д/с)
Бiльше, нiж просто якiсна освiта
/ Персональна виставка Ніни Печериці в галереї гімназії

Новини

 Лис25

Персональна виставка Ніни Печериці в галереї гімназії

В 9-му класі Святошинської гімназії навчається юна мисткиня Ніна Печериця. І віднедавна про її неймовірний хист до графіки знає вся Святошинська гімназія! Учні, вчителі, вихователі, батьки наших вихованців, наші гості і навіть випадкові візитери — всі мали нагоду помилуватися талановитими роботами Ніни в галереї гімназії, де на тому тижні відкрилася перша персональна виставка дівчинки.

Спільними зусиллями Кафедри "Культура і Час", арт-клубу Святошинської гімназії, самої Ніни та Наталії Миколаївни Височинської фантастичні графічні роботи, створені протягом жовтня в проекті #inktober (і раніше!), знайшли свої зіркові місця в нашій галереї.

Запрошуємо всіх, хто ще не бачив Нінину графіку, помилуватися нею в нашій галереї або на сторінці авторки в instagram.

А далі в статті ми розповімо трохи саму Ніну Печерицю та її творчі будні, трохи про графіку, трохи про сам проект #inktober, який ліг в основу виставки і спонукав гімназистку до щоденної творчості. Наприкінці ви знайдете 9 питань та відповідей від Ніни про речі, які для неї важливі.

Ми впевнені, що одного дня ім'я "Ніна Печериця" стане широковідомим у світових мистецьких колах, а ми будемо пишатися тим, що її перша виставка мала місце у Святошинській гімназії, а перше її інтерв'ю з'явилося на нашому сайті та сторінці Святошинської гімназії в facebook.com.

КОРОТКО ПРО ЮНУ МИСТКИНЮ

Серйозна, захоплена творчістю гімназистка, активна учасниця засідань арт-клубу Святошинської гімназії. Далі — художня школа №5, і наука серйозних літніх учителів (які свого часу навчали Наталії Миколаївну Височинську, Нінину вчительку малювання), конкурси, олімпіади, і ось нарешті — персональна виставка. Ніна вірить, що "душа зростає" з кожним кроком у мистецтві — і для неї це дійсно так. 

ФЛЕШМОБ INCTOBER: ГАЙДА ДО ПЕРСОНАЛЬНОЇ ВИСТАВКИ

— А ви знаєте, що таке #inktober, Наталіє Миколаївно? — спитала Ніна у керівниці арт-клубу. — Ні? Так це ж цікава така штука! Кожен день у жовтні ти малюєш за заданим інтернет — списком разом з такими ж "трошки схибленими" художниками, спілкуєшся-спілкуєшся-сперечаєшся у групі #іnktober (від слова “October”) або у Фейсбуці, або в Інстаграмі... ну, ду-у-уже мотивує оцей флешмоб!
— А далі що? — спитала керівниця. 
— А далі — #penсilvember у Листопаді (від слова “November”). Хіба можна зупинитися, коли твориш свою власну казку, історію... Та що вже там — книгу!?

Так Наталія Миколаївна разом із Ніною Печерицею стартували у жовтні зі щоденними замальовками. Тоді ніхто з них ще навіть не думав про виставку, мисткині просто рушили за натхненням, щоб подивитись, що з того буде.  

... спостерігаючи за Ніною, я бачила, що її свіжі роботи — це вже не просто новий рівень навичок, але і новий рівень занурення у дійсність, інше художнє бачення речей — глибше світосприйняття, справжній арт-стиль, креативні ідеї і складний, точний графічний розбір при створенні ілюстрації. Готова якісна книжкова графіка!

Кажуть, Ніна могла б стати геніальним ілюстратором книг. І хоч зараз із домашніх бібліотек поступово зникають книжки з чорно-білими ілюстраціями таких метрів образотворчого мистецтва як Калиновський, Кокорін, Конашевич, Кусков, Мітуріч, Траугот та інших, проте ми впевнені, що чорні-білі ілюстрації ще знайдуть своє нове втілення у сучасному світі. Серед "креативних дизайнерських рішень" живе мистецтво завжди матиме попит, свого глядача, свого шанувальника і поціновувача. Саме такою вже є творчість нашої талановитої учениці!

НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА ПРО INCTOBER НІНИ ПЕЧЕРИЦІ

"Здається мені, що правильні книжки читала-гортала Ніна у дитинстві! Фантазії її творів глибокі і з підтекстом. Дивлячись на них, розумієш багатовимірність світу художника і радієш, що здатен сам зрозуміти ідею майстра-графіка...

Ця серія графіки зачаровує кожною сторінкою, кожною мініатюрою. Бо що таке гарна ілюстрація? Саме з неї починається наше дитяче знайомство з книгою, саме вона закликає нас прочитати перші букви, саме той художник, чиє мистецтво геніально, з першого штриха, що вкарбувався у дитячу пам'ять, навчає нас любити книгу взагалі. 

Мені особисто здається, що це мрія художника, коли ілюстрація самоцінна, а текст тільки делікатно її доповнює. В Ніниних роботах все саме так. Тут є щось неймовірне, втаємничене, образи наче кличуть писати твір за ілюстрацією, а не навпаки!

ПИТАННЯ/ВІДПОВІДІ ВІД АВТОРКИ ВИСТАВКИ 


Ніна серйозно ставиться не лише до своїх творів, але й до цієї статті-презентації, яка є для неї першою в житті. Вона відповіла на кілька питань про те, що супроводжує та надихає її на цьому етапі творчого шляху. 

1. Улюблена мистецька техніка. 

Я тільки цієї осені познайомилася з графікою — і вона вже запала мені в душу. Але до цієї пори мені подобався малюнок простим олівцем. 

2. Улюблений художник. 

У мене немає улюблених художників, принаймні сучасних, але мені подобається творчість Ван Гога та Пікассо. Дуже цікаві особистості. 

3. Що вважаєш найбільшим досягненням у своїй творчості? 

Власне, інктобер і є моїм найбільшим досягненням. Я взагалі не підозрювала, що це набере такі оберти. Все почалося, коли я вирішила спробувати малювати кожен день і якраз натрапила на цей челендж. Як завжди буває, жовтень видався дуже щільним і бурхливим на події, і тому було дуже складно. Проте завдяки цьому я і маю підстави вважати, що це можливо! Хай це не найбільше, але, без сумніву, найважливіше моє досягнення. 

4. Тобі подобається працювати в тиші чи під музику, під яку? 

Я люблю малювати під музику, тому що вона мене надихає більше за все. Мені подобається одна к-поп группа — Stray Kids, я завжди малюю під їхню музику. Вона мотивує і заспокоює, а для мене душевний спокій дуже важливий. 

5. Скільки годин на день ти малюєш? 

Через те, що задають багато уроків, у мене залишається не так вже й багато вільного часу, і зазвичай я витрачаю його не на малювання. До цього приєднується художка, до якої я ходжу тричі на тиждень, що майже повністю забирає мою "творчу" енергію. Якщо коротко, то я не дуже багато малюю, але я працюю над цим. 

6. Ти збираєшся обрати творчу професію, яку? 

Я вже вирішила, що буду графічним дизайнером. Просто не можу уявити себе на якомусь не творчому місці, я просто зав'яла б. 

7. Ти вигадуєш історії, які малюєш, чи більше іллюструєш прочитане? 

Мені більше до вподоби щось вигадувати, коли я працюю для душі. Тому що сама не знаю, що з цього вийде. Якщо ви вважаєте, що всі мої малюнки такими й були у моїй голові, ви помиляєтесь. Можливо, я колись і намагалась діяти за планом і заздалегідь придумувати ідею, але згодом я зрозуміла, що це не має сенсу, тому що усе одно вийде щось інше. І тому я просто малюю перше, що прийде у голову, а потім додаю щось. Дуже гарний приклад мій восьмий малюнок. На початку я просто хотіла намалювати кота з акваріумом, але воно якось нецікаво виглядало, тому я вирішила обвести це все у коло, що згодом перетворилось у скляну сферу. "Вже краще, але все одно якось нудно. О! Рука, точно! Намалюю руку і це вже буде мати якийсь сенс. Так, намалювала, вже добре, але що робити з верхньою частиною? Вона зовсім порожня. Відповідь очевидна — треба намалювати ще одну руку..." — це мої міркування під час створення цього малюнку. Я просто хочу сказати, що у мене краще виходить, коли я не маю якихось рамок. Тоді можу розгулятись, тому мені подобається вигадувати щось своє.

8. Яка пора року надихає найбільше?

Найбільше надихає весна, і меня здається, що зрозуміло чому. Все прокидається, цвіте, росте. День стає довшим, сонце починає по-справжньому гріти, кінець школи... ех, скоріше б :) 

9. Яке твоє творче кредо?

У мене кредо немає, але, мабуть, оце підійде: "Як би тобі не хотілося, ніколи не порівнюй себе з іншими, бо це руйнує твій внутрішній світ, що є головним твоїм ресурсом у творчості."

***

З гордістю і захопленням ми писали цю нотатку про ученицю Святошинської гімназії, адже це честь — бути свідками того, як талант розправляє крила і проступає крізь перші проекти. Вітаємо Ніну Печерицю та її родину із першою персональною виставкою. І нехай поки що Нінині ілюстрації прикрашають лише галереї Святошинської гімназії, але ми впевнені, що це впевнений перший крок до справжніх мистецьких галерей і широкого визнання.

Щасти тобі, Ніно, на творчому шляху!