Тел.: (044) 452 24 03, (067) 327 30 15 (д/с), (067) 403 56 63 (д/с)
Бiльше, нiж просто якiсна освiта
/ "Цей навчальний рік я запам'ятаю завдяки..."

Новини

 Лип09

"Цей навчальний рік я запам'ятаю завдяки..."

Проект SCIENCES, міжнародні проекти кафедри "Культура і Час", історії від учителя історії - під тегом #миті_року_2018_2019 наші викладачі розповіли про те, завдяки чому вони запам'ятають цей навчальний рік. Вперше ці нотатки було опубліковано на сторінці Святошинської гімназії в facebook.com.

Від Кіри Вікторівни Бобко, вчительки географії, курс "Sciences"

  • ПРОЕКТ "РОЗУМНА ТЕПЛИЧКА": в рамках об'єднаного курсу природничих дисциплін "Sciences"

Учні 10-го класу, працюючи в трьох групах створили 3 теплички, до яких висадили насіння нуту та машу. Першим етапом роботи було пророщування, далі створення макету теплички та висадка у грунт. Після цього учні розраховували необхідну кількість та якість добрив. 

Інженери-мейкери розробляли систему вентиляції для теплички. Паралельно програмісти створювали програму для системи поливу, а також написали програму для реєстрації данних (вологості і температури) та майбутніх досліджень. 

Проаналізувавши результати вимірювань за три тижні, учні дійшли висновку, що нут росте стабільно (збільшувався в розмірах лінійно), а маш – нерівномірно, спочатку повільніше, а потім швидше за нут. Це дало змогу припустити, що в наших лабораторних умовах варто надавати перевагу нуту. 

На кінцевому етапі виявилося, що кількість рослин, які вижили є досить високою за умови нещільної висадки в грунт. Приріст біомаси також виявився доволі суттєвим (майже в 2 рази). Вирощені рослини всі команди на радощах з’їли і залишились задоволеними))) 

Для того, щоб робити висновки про економічну доцільність такої домашньої міні-теплички, нам необхідно зробити схожі вимірювання ще й у зимовий період для оцінки затрат. 

Всі наші наробки стануть чудовою основою для подальших досліджень нових поколінь старшокласників! 

Наш чудовий експеримент з об’єднанням природничих наук добіг кінця, це був веселий та продуктивний рік. Учням надзвичайно сподобалася можливість «попрацювати руками» та позайматись мейкерством – посвердлити, поклеїти, порізати, повимірювати. Також всім запам’яталася можливість вивчити предмет, читаючи, обговорюючи та аналізуючи науково-популярні книги сучасних фізиків та антропологів.

  • ПРОЕКТ "ВРЯТУЙ МЕНЕ ВІД СМІТТЄЗВАЛИЩА"

Цього навчального року в рамках проекту «Врятуй мене від сміттєзвалища» ми врятували близько 50-ти столітрових пакунків з побутовими відходами, які придатні для переробки (це різні види пластиків, скло та метал).

В цій нелегкій справі хотілося б в першу чергу подякувати працівникам харчоблоку, на яких лежала основна місія сортування в гімназії! 

Також хотілося б відзначити хлопців 8-го та 10-го класів, які ніколи не відмовляли у допомозі та допомогали перепаковувати втор сировину! Дякую всім небайдужим колегам, хто піклувався про нашу планету та віз втор сировину через пів міста до школи!

Учні 6-го та 7-го класів врятували і ще врятують від сміттєзвалища десятки кілограмів паперу! Роблячи гарну справу, за рік ці класи на двох заробили майже 1000 гривень.

Від Наталії Миколаївни Височинської, завідувачки кафедри "Культура і Час":

Ура у нас КІЧ!

Так кричать наші дітки з першого і до... ну, до дев'ятого класу так точно! Але й 10-11 чекають теж цікавенького, лише більш стримано. 

Так, предмет "Культура і Час" в гімназистів улюблений. І ми, вчителі КІЧ ("Культура і Час"- це малювання, технології, історія культури), знаємо це, бо нас майже ніколи не питають про оцінки. Адже діти приходять просто натхненно попрацювати, отримати естетичне задоволення, розслабитися емоційно, похизуватися вмілими ручками, похвалитися власним малюнком на виставці, показати всім, хто ще чогось не вміє майстер-клас і сказати: "А що, це все? Вже другий урок якось раптово скінчився..."

Натхнення, а не вчитель, залишає учнів у кабінеті КІЧ під час перерви. Бо як же піти, коли ось воно - вирує, не відпускає...

Насичена творча атмосфера на кафедрі КІЧ усюди: і у малечі, і у дорослих учнів. "Коли ви творите мистецтво, не важливо, добре у вас виходить, чи погано, душа ваша зростає." Ці слова Курта Воннеґута стали девізом нашої кафедри. Бо, якщо є лише цікавість, інтерес, то і вміння, і самореалізація прийдуть; якщо є художні задатки, здібності, системна наполеглива праця - розвинеться талант. 

Цього навчального року кафедра "Культура і Час" мала кілька вдалих виставок: 

  • персональна виставка Софії Антоненко,
  • виставка барокового живопису очами наших юних творців" Ванітас", 
  • виставки мистецтва ебру, 
  • проходила експозиція робіт наших партнерів з Туреччини, 
  • виставки Українських аватарок, графіки і живопису,
  • академічного малюнку...

Гімназисти брали участь у творчих фестивалях і конкурсах "Мистецтво" та "На крилах мрії". І ще багато-багато цікавих подій. Початкова школа постійно дивувала своїми яскравими стендами про мистецтво Півночі, Трипілля Африки, первісну культуру, демонструвала акварельний і гуашевий живопис, мистецтво колажу, декупажу та ін. Учням старшої школи цьогоріч довелося інтегрувати і творчо поєднувати вивчення культури і мистецтва з міжнародними проектами.

За рік вони:

  • створили багато тематичних виставок, 
  • облаштовували сезонні та тематичні фотозони до свят у гімназії і просто, щоб порадувати глядачів, 
  • створювали сенсорні дошки для кабінету сенсорного розвантаження, 
  • проводили креативні новорічні і великодні, ярмаркові майстерні;
  • брали участь в екологічних проектах, створивши колекцію плакатів, де звичайні речі, що забруднюють довкілля, звертаються до нас, закликаючи до розв'язання цієї проблеми. 

Еко-проект "Thoughts of еternal things" (це був інтегрований проект разом із кафедрою точних наук та курсом SCIENCES). В цьому еко-арт-проекті яскраві картинки показують Глобальні цілі людства до 2030 року. І старші учні спробували роз'яснити їх малечі, втілили в проекті свій креатив, доросле ставлення до проблем людства і спрямованість на Євроінтеграцію. 

Крім того, Святошинська гімназія через кафедру "Культура і Час" цьогоріч узяла участь у 7 міжнародних проектах на платформі eTwinning:

  • в проекті "Art-cafe" діти вивчали фолк-арт різних країн і створювали український мурал на стінах школи, отримали відзнаку за кращий проект місяця в Україні на платформі еTwinning;
  • в проекті "Dove of Peace" говорили про мир, разом з партнерами створювали колективну інсталяцію "Голуб миру", надіславши частинки,що стали елементом загальної композиції. Цей проект також здобув відзнаку Проект місяця та Національну відзнакуeTwinning.
  • в проекті "Cultural diversity united Mural" діти досліджували мурали світу і створювали колективний мурал разом із партнерами із різних країн, де частинки творчості наших учнів стали елементом величезного муралу.
  • в проекті "Discovering ancient scripts of Europe" гімназисти вивчали стародавні шрифти і вправлялися у сучасному летерингу,
  • в проекті "Let`s go together to Europe!" діти віртуально мандрували Європою, створювали книжки і виступали у Kamishibai театрі;
  • в проекті "Hero, hero where are you? Would you like to join our book?" учасники зустрічалися з письменником, створювали буктрейлери до його творів, знімали мультики і писали власні книжки з авторськими ілюстраціями;
  • в проекті "ART autographs" діти вивчали contemporary art, дивували сюрреалістичними картинами і вправними сучасними техніками живопису і графіки створювали книгу ессе про художників сучасності;
  • в проекті "Old Bricks With New Tricks" ми отримали поле для інтеграції усіх дисциплін з КІЧ: тут і історія, і географія, і мистецтво, режисура і поетичні спроби, реклама і піар... Здається, все, що потрібно сучасній людині в умовах, що так швидко змінюються, діти практикували в цьому проекті!

І, звісно, малювали, малювали, малювали...

Під кінець року відкрилося друге дихання, і ось вночі летять у вайбер вчителів фото щойно завершених малюнків: "Як вам?", питають учні.

А нам... а ми пишаємось!

Дякую моїм любим художникам-колегам за щиру підтримку і натхнення. До зустрічі в наступному навчальному році!

Від Олександра Юрійовича Сорокіна, завуча із виховної роботи та вчителя історії

  • ДЕЩО ПРО КАРМУ, АБО ЯК, НАРЕШТІ, ВИДАВСЯ МІЙ ДЕНЬ

Одразу скажу, що у карму в її традиційному розумінні я не вірю. Хоча, щось у ній таки є... Мабуть, настав час розплати за мою попередню роботу. Тому й посміхнулася мені доля на новій роботі щедрою широкою посмішкою.

День видався!!! Три факти.

Перший. Контрольна. 

Діти мають впізнати за ілюстраціями пам'ятки культури та розповісти про них. Підходить до мене чемна дівчинка і на вушко так шепоче: "А це що, кімната?" І показує при цьому на гробницю Цінь Шіхуанді. У мені починає прокидатися справедливий педагогічний гнів, я готовий "покусати" цю ученицю за таку кричущу некомпетентність, але виховано заперечую: "Це - не кімната. Що це???" 

Проте дівчинка спокійно продовжує: "Та я знаю, що це таке. Це - гробниця Цінь Шіхуанді. Просто я вже вжила слово "гробниця" і не хочу, щоб була тавтологія. Чи можна її назвати кімнатою?". 

Фінал... Завіса... Чи я замислювався у свої одинадцять років про тавтологію на контрольній з історії?

Другий. Сиджу в кабінеті. Закінчується урок. З кабінету інформатики чути голос учителя: "Діти. Завершуємо роботу. Виходимо. Андрію (ім'я змінене), виходь швидше". 

Чую, як коридором йдуть однокласники цього Андрія і обговорюють: "Андрій і швидко - це ж оксиморон!" 

Семикласники на перерві про звичну побутову річ. Оксиморон!!! Я таке слово на першому курсі філологічного факультету вперше почув був.

Третє. Дев'ятикласники захищають проекти з історії за темою "Культура України 2-ї половини ХІХ - початку ХХ ст."

Один учень робить відеопроект про Миколу Лисенка. Тут і відео з-під Оперного біля пам'ятника композиторові, і кадри з Музею Лисенка, і відредагований співробітниками того ж музею текст. Я вже мовчу про якість відео, змонтованого учнем. 

Просто, чи всі бакалаври і магістри у своїх дипломних пророблюють таку ж титанічну роботу?! 

Хлопцеві поставив "12" за рік. Попри те, що дуже не люблю ставити найвищі бали.

Діти чудові!!! Нарешті. За всі мої плюсики на попередній роботі. Карма, як бачимо.

Дякуємо всім учителям, які зголосилися поділитися спогадами про миті цього навчального року, адже саме ці миті роблять його незабутнім, не схожим на інші, унікальним. До нових зустрічей у новому навчальному році. Нехай він буде так само насиченим і по-своєму неповторним!