Тел.: (044) 452 24 03, (067) 327 30 15 (д/с), (067) 403 56 63 (д/с)
Больше, чем просто хорошее образование
/ / / Знакомимся с учителями: Лилия Леонидовна Обараз

Новости

 Фев24

Знакомимся с учителями: Лилия Леонидовна Обараз

Продолжаем серию публикаций "Приглашаем познакомиться", в коротой мы знакомим с учителями и сотрудниками Святошинской гимназии. Сегодня вашему вниманию короткая эмоциональная заметка об учителе украинского языка и литературы, а также мировой литературы - о Лилии Леонидовне Обараз!

***

Ви пам’ятаєте, з якими відчуттями йшли на уроки «мови» у школі? Більшість людей у відповідь на це запитання кривляться і кажуть «Як на каторгу!» Гімназистам такі переживання невідомі. Бо українську мови та літературу в них викладає Лілія Леонідівна.

Ось що ми почули з «перших дитячих вуст»: 

«…її уроки ніколи не проходять сухо. Вони… барвисті. Вона сама емоційна та творча людина, а тому дуже цікава як вчитель. Вона ентузіаст, завжди «за» щось новеньке…. І повністю віддається своїй справі – це видно!»

Ми спитали в Лілії Леонідівни, у чому секрет її викладання. А вона відповіла просто: щоб уроки були цікавими, потрібно вкладати у них душу. Не нав’язувати свої думки та завдання, а разом із дітьми винаходити щось новеньке – співпрацювати, одним словом. Бо якщо не буде співпраці, буде ота славетна «каторга рідною мовою».

А ось ще одна шкільна історія. Підходить якось 7-класник до Лілії Леонідівни і каже:

- Можна я не зроблю «домашку» на завтра? У друга День Народження, ми їдемо гуляти в «Блокбастер»… у мене чесно не буде часу!
- То не роби, - каже вчителька. – Не буду ж я тебе силувати.

Наступного дня цей хлопчик приносить Лілії Леонідівни зошита із ВИКОНАНИМ домашнім завданням і каже:
- Ось!.. Мені просто не вистачило совісті не зробити домашнє завдання.

І це правда про Лілю Леонідівну: щирі людські стосунки з дітьми вона ставить понад усе.

Діти тягнуться до неї, бо відчувають, що вона поважає їх як особистість, цінує їхню життєву позицію (хай навіть вони маленькі!). Вона не ламає їх, не повчає, а направляє – щоб вони самі робили свої висновки і здійснювали свої вибори. Вона відверта і не боїться сильних почуттів. Вона для них друг. Але не той, що «тілі-тілі, тралі-валі», а друг дорослий, чесний та надійний.

Зараз Лілія Леонідівна є куратором 6-го класу. А це - ще ті енерджайзери, вигадники та непосиди. І вони всі, як один, віддано люблять свого куратора. І слухаються її «мов зайчики». Здогадуєтесь чому? Цитуємо відповідь учня: «На її уроках я гарно поводжуся, бо мені подобається її слухатись». Що це, як не педагогічна магія найвищого рівня?

І знаєте, гімназисти готові до-о-овго співати дифірамби на честь Лілії Леонідівни. З їхніх відгуків ми могли би скласти цілу «Педагогічну поему», але обмежимося трьома :)

Вона дуже смішна! В неї гарне почуття гумору, і вона часто сміється разом з нами. А ще у неї фрази прикольні. Наприклад, до хлопців вона каже «Ви ж браві парубки!». А Давида називає Давидосик!

Коли хлопці починають нас дратувати, ми їй жаліємось. А вона каже, що у них вік такий. Каже, щоб ми намагалися знайти в людині щось хороше. Вона вчить нас не лізти в бійку, а шукати спільну мову.

Гарна, мила і… як це сказати? Вона відчуває людей. Якби я її не зустріла, ніколи б не знала, що чужа людина може так підтримувати. Саме головне – вона вміє слухати. І зберігати секрети!

Надзвичайної душевної краси людина, талановитий вчитель, справжній майстер своєї справи – такому не навчають в університетах. Для цього треба мати велике і чисте серце, а в ньому - любов до дітей.

Тому зізнаємося щиро: Святошинській гімназії дуже пощастило, що Лілія Леонидівна працює саме в нас.

Дякуємо Вам, наша ВЧИТЕЛЬ!