Тел.: (044) 452 24 03, (067) 327 30 15 (д/с), (067) 403 56 63 (д/с)
Больше, чем просто хорошее образование
/ / / Людмила Тарнавская в рубрике #запрошуємо_познайомитись

Новости

 Мая07

Людмила Тарнавская в рубрике #запрошуємо_познайомитись

Ось-ось наші 11-класники здобудуть статус “випускників Святошинської гімназії” – це відчувають і наші найдоросліші гімназисти, і ми. Спогади, хвилювання, плани на майбутнє витають у стінах гімназії... І серед іншого звучать перші слова подяки. 

Проте між нашими учнями та вчителями за роки навчання складаються такі стосунки, що простого “дякую” – недостатньо. Так народився текст, який ви прочитаєте далі. Тексти-спогад, текст-подяка – текст, який написала наша 11-класниця про улюблену вчительку зарубіжної літератури Людмилу Володимирівну Тарнавську. 

Приємного знайомства! 

Чи уявляли ви себе колись ящіркою, яку впіймала фея з чарівною паличкою, щоб відвезти Попелюшку у соболевих черевичках на бал?..

Чи зшивали ви частинки байок Глібова, ніби наймайстерніша кравчиня, у центон?..

А, може, ви «бачили» старигана з крилами – і написали про це листа своєму онукові?..

Думаю, що ні :) А я все це робила. Фантазувала, грала зі словами і творила , бо моя вчителька літератури –  Тарнавська Людмила Володимирівна!

Ми знайомі із Людмилою Володимирівною вже сьомий рік. За цей час багато чого мінялося, однак одне залишилося незмінним – моє захоплення нею як вчителем і людиною. 

З п’ятого класу я дивилася на неї із подивом та величезною цікавістю, не розуміючи: як вона ТАК вміє? Як може побачити те, що інші не бачать у книжках? Де вона бере ці точні і правильні питання для розуміння творів? Як можна бути такою розумною? :) Згодом моє захоплення переросло у «Вау» на кожному уроці: теми ставали складнішими і серйознішими, «копати» доводилось глибше. 

Ви не уявляєте, який з’являється азарт, коли ниточку  за ниточкою «розплутуєш» твори, коли розумієш те, на що натякає і до чого веде Людмила Володимирівна!.. Тоді аналіз кожного вірша, оповідання чи роману перетворюється на справжнісінький квест.  

Насправді, я вважаю, що Людмила Володимирівна не викладає літературу в прямому сенсі. Вона змушує думати, бачачи всю картину подій, а також вчить отримувати задоволення від прочитаного.  Я настільки звикла до цього, що навіть не уявляю, що буду робити без уроків зарубіжної літератури. От як без неї тепер читати книжки? :) Якби можна було, я би вчилася у неї і після закінчення школи.  

А ще можу похвалитися, що у восьмому класі ми з однокласниками знали зарубіжну літературу краще за інші класи! Бо нашим куратором була саме Людмила Володимирівна. Спочатку ми боялися і протестували, тому що знали її як  дуже вибагливу і строгу вчителька, але виявилося, що така вона тільки на уроках. Отож, ми точно знаємо, що жартувати Людмила Володимирівна теж вміє. 

У нашій співпраці з Людмилою Володимирівною, одною із найважливіших речей було те, що вона ніколи мене не сварила. Це не означає, що вона не ставила двійок за ненаписані твори (каюсь). Я маю на увазі, що коли я “провалювалася” на олімпіадах, Людмила Володимирівна казала: «Давай розберемо помилки». І перед кожним наступним літературним випробуванням, ми наполегливо займалися і шукали шляхи, щоб стати найкращими. З нею мені було не страшно «провалитись».

Для мене Людмила Володимирівна – справжня енциклопедія життя. Здається, ніби вона знає все. Одного разу прийшла я до неї обговорити тему, яку пропустила, а пішла не тільки з літературними знаннями, а із рецептом домашнього тирамісу. До речі, вийшло дуже смачно :)

Я не створюю ідеальний образ улюбленою вчительки. Було багато моментів, коли я не розуміла Людмилу Володимирівну і ображалася на неї. З нею інколи важко знайти спільну мову. Та все ж, вона причетна до того, ким зараз мене знають. 

Впродовж свого спілкування з нею на уроках, за чашкою чаю після і у поїздках, я виводила і підтверджувала певні життєві істини:

  • речі ніколи не бувають простими: простота - це омана;
  • нема ситуацій з яких неможливо знайти вихід;
  • відсутність результату - це теж результат;
  • життя нудне, якщо ти не ризикуєш;
  • ти нічого не варта як людина, якщо в тебе нема власної думки.

Проте найважливіший урок я отримала  в 11 класі, коли спитала:

- Людмило Володимирівно,  я не розумію, як ви – така розумна і начитана людина – розумієте, як чинити у житті? Адже кожна історія вчить нас різному!..

- Я не знаю, як жити, - отримала я у відповідь. - Я знаю лише бачення автора. Твоя задача не бути кимось з книжок,  а вивести свої правила і визначити власний  шлях.  

Все це я написала, бо захотілося! Захотілося  розповісти усім, що  Людмила Володимирівна –  справжній скарб! А ще тому що я хочу бути людиною, яка не шкодуватиме про втрачену можливість подякувати. Тому…

Людмило Володимирівно, ДЯКУЮ за те, що Ви є у моєму  житті, і за той вклад, який Ви зробили задля мого розвитку!

P. S.

До речі, Людмила Володимирівна обожнює шоколад!  Отож, тепер і ви знаєте, як зробити їй маленьку приємність J

P. P. S.

Раніше (до того, як взялася працювати над цим текстом) я думала, що тільки для мене Людмила Володимирівна така особлива. Однак інші учні та випускники гімназії з такими ж теплими почуттями говорять про неї. Тому я з превеликим задоволенням поділюся їхніми враженнями-цитатами:

«Людмила Володимирівна створена для зарубіжної літератури. Стосовно неї ці слова в жодному випадку не можна назвати занадто гучними. Адже немає нічого  прекраснішого, ніж закохана в свою справу людина. 

Вона вишукана і чарівна. Чесно кажучи, я можу говорити про неї годинами. Це людина, яка несе в собі певну таємницю, загадку. Вона подібна якісному  детективу з відкритим фіналом»...

«Дуже сильна особистість, сувора і вимоглива, і багато її завжди боялися. Скажу чесно, навіть я не була винятком, хоч і моєму захопленню не було меж”. 

За весь час перебування в Святошинській гімназії, Людмила Володимирівна  стала для мене другою мамою.  Вона навчила мене заново «ходити сторінками  творів мистецтва» (набуті навички в попередній школі себе не особливо виправдали), аналізувати, добиратися до самої глибини твору, перейматися кожним віршем і завжди виходити за творчі рамки. І це неймовірно.

«Ніколи не забуду її майстерність викладання, і якби хто-небудь колись  запитав мене: «Хто для тебе ідеальний викладач?», я б навіть і секунди не сумнівалася  у своїй відповіді.»

«... она научила меня по-другому смотреть на книги и видеть в них смысл, а не просто текст, что в дальнейшем повлияло на мое восприятие мира и литературы как его части. Она вдобавок была тем учителем, который сталкивает тебя с реальной жизнью, развеивает твои наивные представления о ней, раскрывает разные неприглядные стороны жизни и учит им противостоять, и все это на примерах из литературы и из нашего непосредственного общения. Это была закалка нервов, терпения и характера. 

Я не понимала этих уроков, когда училась в школе, но очень оценила ее вклад в формирование моей личности, когда поступила в университет. Это тоже своеобразный урок, он показывает, что мы запоздало начинаем ценить то, что нам дают.»

Інші публікації з рубрики «Запрошуємо познайомитись»:

– Наталія Генріхівна Ставропольцева https://goo.gl/cVQfA5
– Гончаров Дмитро Миколайович https://goo.gl/xAanHj
– Обараз Лілія Леонідівна https://goo.gl/J55WVp
– Лі Марина Станіславівна https://goo.gl/w6GofE
– Маєрчук Світлана Юріївна https://goo.gl/pn343P
– Князева Ніна Миколаївна https://goo.gl/FXoeVi
– Мончук Олена Карпівна goo.gl/5VZVNJ
– Синицька Ніна Петрівна http://sg-school.kiev.ua/ua/novini/ukr_id888.html
– Барановська Людмила Леонтіївна http://sg-school.kiev.ua/ua/novini/ukr_id1464.html
– Оксана Мазурак http://sg-school.kiev.ua/ua/novini/ukr_id861.html
– Маліков Юрій Володимирович http://sg-school.kiev.ua/ua/novini/ukr_id828.html
– Сталінська Наталія Анатоліївна http://sg-school.kiev.ua/ua/novini/ukr_id1488.html
– Бідношея Світлана Анатоліївна http://sg-school.kiev.ua/ua/novini/ukr_id1506.html
– Романенко Галина Михайлівна http://sg-school.kiev.ua/ua/novini/ukr_id1531.html.